Принципи негормональної корекції менопаузальних порушень у жінок в умовах хронічного стресу залежно від маси тіла

Дука, Ю.М. and Дука, Д.Р. (2025) Принципи негормональної корекції менопаузальних порушень у жінок в умовах хронічного стресу залежно від маси тіла. Перспективи та інновації науки (Серія «Психологія», Серія «Педагогіка», Серія «Медицина»), 6 (52). pp. 1891-1907. ISSN 2786-4952 (Online)

Text 25637-Текст статті-33504-1-10-20250708 (1).pdf Download (307kB)

Abstract

Стаття присвячена патогенетичному обгрунтуванню негормональної корекції менопаузальних метаболічних порушень у жінок залежно від маси тіла. До когорти дослідження відібрано 60 жінок із менопаузальними порушеннями з індексом маси тіла (ІМТ) 25,9 (2,5) кг/м2. 40 (66,7%) жінок із надлишковою масою тіла (ІМТ 27,1 (1,9) кг/м2) склали І клінічну групу, 20 (33,3%) жінок з ІМТ від 20 до 25 кг/м2 (ІМТ 23,4 (1,5) кг/м2) – ІІ клінічну групу. Вік пацієнток коливався від 45 до 55 років та в середньому склав 50,1 (2,9) та 49,4 (3,1) років відповідно по групах (p>0,05). Критеріями включення жінок до груп спостереження були: інтактна матки, наявність менопаузальних симптомів, відсутність бажання жінки приймати менопаузальну гормональну терапію або наявність протипоказів до неї, надлишкова маса тіла або ожиріння. Критерії виключення пацієнток із дослідження були: тривалість постменопаузи більше 5 років, вказівки в анамнезі на прийом менопаузальної гормональної терапії, а також приймання ліків, що знижують вироблення мелатоніну (β-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, інгібіторів ангіотензину). Найчастішими скаргами жінок менопаузального віку були скарги на відчуття стурбованості; фізичного та психічного виснаження; проблеми зі сном. В жодному випадку мова не йшла про тяжкі менопаузальні симптоми у жінок тематичних груп. Результати дослідження ліпідограми, свідчили про наявність істотної взаємозалежності (від р<0,05 до р<0,01) високих рівнів холестерину, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та індексу атерогенності від ІМТ жінок менопаузального віку. Аналіз результатів дослідження вуглеводного обміну свідчив про наявність істотної взаємозалежності рівнів глюкози в крові (р<0,01), гликозильованого гемоглобіну (р<0,1) та індексу НОМА-IR (р<0,05) від ІМТ жінок менопаузального віку. Виявлена кореляція в парах: ІМТ – рівень глюкози (rs = 0,36 (р<0,01)), ІМТ – індекс НОМА-R (rs = 0,26 (р<0,05)). Додатково проводили оцінку рівню мелатоніну (МТ) в слині пацієнток. Рівень МТ у жінок в обох групах коливався від 0,89 до 7,9 пг/мл та від 2,53 до 11,5 пг/мл відповідно по групах, та в середньому становив 6,62 [2,54; 7,42] та 8,78 [3,92; 11,08] пг/мл в І та ІІ клінічній групі (р=0,046 за U-критерієм). Лише в 6 (30%) жінок з нормальною масою тіла рівень МТ перебільшував незначним чином нижню межу норми. Пацієнткам призначали МТ дозою від 3 до 5 мг залежно від початкового його рівня. Наприкінці третього місяця прийому рівень МТ в жінок тематичних груп становив 16,54 [10,60; 20,56] та 24,62 [14,88; 30,02] пг/мл відповідно по групах, що свідчило про зростання його рівня в 2,5 разів та 2,8 разів відповідно по групам (р=0,027 за за U-критерієм). Жінки відмічали зниження маси тіла на 3-6 кг в групі І та до 2-х кг в групі ІІ, що покращувало настрій та сприйняття себе в усіх жінок обох груп. Рівень індексу НОМА-R знизився у жінок І клінічної групи в середньому на 33,3% та на 27,6% у жінок ІІ групи. Покращення якості сну відмічали в 100% випадках при його порушеннях жінки обох тематичних груп. Таким чином, лікування вегетативних симптомів без застосування гормональних препаратів можливе і може бути єдиним варіантом для жінок із протипоказами до терапії естрогенами або прогестагенами, що зумовлює пошук лікарських засобів для альтернативної терапії вазомоторних симптомів. The article is devoted to the pathogenetic substantiation of nonhormonal correction of menopausal metabolic disorders in women depending on body weight. The study cohort included 60 women with menopausal disorders with a body mass index (BMI) of 25.9 (2.5) kg/m2. 40 (66.7%) women with overweight (BMI 27.1 (1.9) kg/m2) made up Clinical Group I, and 20 (33.3%) women with BMI 20 to 25 kg/m2 (BMI 23.4 (1.5) kg/m2 ) made up Clinical Group II. The age of the patients ranged from 45 to 55 years and averaged 50.1 (2.9) and 49.4 (3.1) years, respectively, in the groups (p>0.05). The criteria for inclusion of women in the study groups were: intact uterus, presence of menopausal symptoms, lack of desire to take menopausal hormone therapy or contraindications to it, overweight or obesity. The criteria for exclusion of patients from the study were: ostmenopausal duration of more than 5 years, a history of menopausal hormone therapy, and taking medications that reduce melatonin production (β-blockers, calcium channel blockers, angiotensin inhibitors). The most frequent complaints from menopausal women were complaints of anxiety; physical and mental exhaustion; and sleep problems. In no case were there any reports of severe menopausal symptoms among the women in the thematic groups. The results of the lipidogram study showed a significant interdependence (from p<0.05 to p<0.01) of high cholesterol, LDL cholesterol, VLDL cholesterol and atherogenicity index with BMI in menopausal women. The analysis of the results of the study of carbohydrate metabolism showed a significant interdependence of blood glucose levels (p<0.01), glycated haemoglobin (p<0.1) and the HOMA-IR index (p<0.05) with BMI of menopausal women. The correlation was found in pairs: BMI - glucose level (rs = 0.36 (p<0.01)), BMI - HOMA-R index (rs = 0.26 (p<0.05)). Additionally, the level of melatonin (MT) in the saliva of patients was assessed. The level of MT in women in both groups ranged from 0.89 to 7.9 pg/ml and from 2.53 to 11.5 pg/ml, respectively, and averaged 6.62 [2.54; 7.42] and 8.78 [3.92; 11.08] pg/ml in clinical groups I and II (p=0.046 by U test). Only 6 (30%) women with normal body weight had MT levels slightly exceeding the lower limit of normal. Patients were prescribed MT at a dose of 3 to 5 mg, depending on their initial level. At the end of the third month of treatment, the level of MT in women in the study groups was 16.54 [10.60; 20.56] and 24.62 [14.88; 30.02] pg/ml, respectively, which indicated an increase in its level by 2.5 times and 2.8 times, respectively, in the groups (p=0.027 by U test). The women reported a 3-6 kg weight loss in group I and up to 2 kg in group II, which improved the mood and self-perception of all women in both groups. The level of the HOMA-R index decreased by an average of 33.3% in women of clinical group I and by 27.6% in women of group II. Improvement in sleep quality was noted in 100% of cases of sleep disorders in women of both subject groups. Thus, the treatment of autonomic symptoms without the use of hormonal drugs is possible and may be the only option for women with contraindications to estrogen or progestogen therapy, which leads to the search for drugs for alternative therapy of vasomotor symptoms.

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-6(52)-1891-1907
Uncontrolled Keywords:	менопауза, клімактеричний синдром, ожиріння, метаболічний синдром, негормональна терапія. menopause, climacteric syndrome, obesity, metabolic syndrome, non-hormonal therapy.
Subjects:	Obstetrics Gynecology
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	02 Oct 2025 12:53
Last Modified:	02 Oct 2025 12:53
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9612

Actions (login required)

View Item