Сердюк, А.В. and Могілевський, C.Ю. and Сердюк, В.Н. and Гуліда, А.О. and Зябліцев, С.В (2025) Прогнозування діабетичної ретинопатії на підставі визначення факторів ендотеліальної дисфункції. Архів офтальмології України, 13 (3). pp. 189-195. ISSN 2309-8147 (print), ISSN 2311-2999 (online)
|
Text
Прогнозування діабетичної....pdf Download (530kB) |
Abstract
Одним з основних патогенетичних механізмів виникнення та прогресування діабетичної ретинопатії (ДР) є ендотеліальна дисфункція, яка погіршує очну гемодинаміку. Показники ендотеліальної дисфункції добре корелюють з тяжкістю ДР та можуть бути біомаркерами її прогресування. Мета: визначити вміст маркерів ендотеліальної дисфункції: високочутливого С-реактивного протеїну (вч-СРП), ендотеліального моноцит-активуючого поліпептиду II (EMAP-II), ендотеліну-1 (ET-1), метаболітів оксиду азоту (NOx), ендотеліальної NO-синтази (eNOS), інтерлейкіну-1β (IL-1β) і IL-6 при різних стадіях ДР та можливість їх використання як діагностичних та прогностичних маркерів. Матеріали та методи. Обстежено 136 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, яких розподілили на групи: 1-ша — з непроліферативною ДР (НПДР; 60 очей), 2-га — з препроліферативною ДР (ППДР; 42 ока) та 3-тя — з проліферативною ДР (ПДР; 34 ока). Уміст у крові NOx визначали із застосуванням реактиву Гріса. Визначення у сироватці крові інших маркерів проводили імуноферментним методом. Аналіз результатів проводився в пакеті EZR v.1.54 (Австрія). Результати. Уміст у крові вивчених маркерів суттєво зростав, що відповідало стадіям ДР. Уміст eNOS відповідно до стадій ДР значно зменшувався. Між рівнями всіх маркерів та стадіями ДР існувала сильна кореляція (r = ‒0,75 для eNOS і r = від +0,52 до +0,93 для інших; p < 0,0001). Шляхом побудови багатофакторних GLM-моделей було виділено 5 показників (вч-СРП, ET-1, NOx, IL-1β і IL-6), які мали дуже сильний зв’язок результуючої змінної Y, що характеризувала стадію ДР (корегований коефіцієнт детермінації R2 adj= 0,94). Для величини Y отримані межові значення, що дозволяли прогнозувати стадію ДР (точність прогнозу 96,3 %). Найбільший звʼязок з результуючою змінною Y мали вміст у крові ЕТ-1 та IL-6 (корегований коефіцієнт детермінації R2 adj= 0,91). Застосування цієї моделі дозволяло прогнозувати стадію ДР за розрахованим показником Y із точністю 92,5 %. Висновки. Отримані результати відповідали сучасним уявленням про роль ендотеліальної дисфункції у розвитку та прогресуванні ДР; встановлено можливість використання показників, що вивчалися, як її біомаркерів. Наведена 2-факторна математична модель дозволяє впровадити визначення порогів вмісту ЕТ-1 та IL-6 для діагностики стадій ДР
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.22141/2309-8147.13.3.2025.424 |
| Uncontrolled Keywords: | цукровий діабет 2-го типу; діабетична ретинопатія; прогноз; біомаркери; високочутливий С-реактивний протеїн; ендотелін-1; EMAP-II; NO; eNOS; IL-1β; IL-6 |
| Subjects: | Ophthalmology |
| Divisions: | Departments > Neurology, Neurosurgery and Ophthalmology |
| Depositing User: | Аліна Чеботарьова |
| Date Deposited: | 01 Jul 2026 10:51 |
| Last Modified: | 01 Jul 2026 10:51 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10142 |
Actions (login required)
![]() |
View Item |


