Курята, О.В. and Митрохіна, О.С. and Стаднік, О.І. (2026) Рівень системного та клітинного запалення у хворих на артеріальну гіпертензію зі зниженою функцією нирок, які перенесли COVID-19. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives), т. 31 (2). pp. 4-14. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
|
Text
04-14-2-2026.pdf Download (640kB) |
Abstract
На сьогодні досі немає достатнього розуміння віддалених системних ефектів та органної дисфункції, що триває в постковідному періоді, у тому числі й у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Хоча численні дослідження виявили підвищені маркери запалення, пов’язані з тяжкістю гострого захворювання, жодне велике дослідження не вивчало зв’язок між системним запаленням і порушеннями здоров’я після COVID-19. Ще не до кінця зрозумілі механізми ураження нирок, які можуть пояснити цей процес при тривалому COVID-19 на додаток до прямого впливу вірусу, постійного запалення, змін у системі коагуляції. Мета дослідження: оцінити рівень запалення (системного та клітинного) у хворих на артеріальну гіпертензію зі зниженою функцією нирок, які перенесли COVID-19. У дослідження залучені 92 хворих на АГ, які на попередніх етапах мали медикаментозно підібрану антигіпертензивну терапію, а також перенесений COVID-19. Усім пацієнтам вимірювали офісний артеріальний тиск, визначали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою формули CKD-EPI, рівень С-реактивного протеїну (СРП) імуноферментним методом. Пацієнтам розраховували коефіцієнти хронічного запалення та системний індекс імунного запалення (SII). Встановлено достовірне підвищення рівня СРП (р<0,01) та зниження рівня лімфоцитів (р<0,01) серед хворих на АГ, які перенесли COVID-19. Зниження ШКФ асоціювалось з достовірним збільшенням показника СРП (р=0,03) у пацієнтів з АГ, які перенесли COVID-19. Незалежно від перенесеного COVID-19, при зменшенні ШКФ реєструвалось достовірне збільшення індексу SII (р=0,01 та 0,02 відповідно). У хворих на АГ без перенесеного COVID-19 при ШКФ <90≥60 мл/хв/1,73 м² встановлено достовірно більший рівень кількості лімфоцитів (р=0,04), у той час, як при ШКФ <60≥30 мл/хв/1,73 м² реєструвався вищий показник відношення моноцитів до лімфоцитів (р=0,02). Серед хворих на АГ, які перенесли COVID-19, при ШКФ <60≥30 мл/хв/1,73 м² відзначено підвищення рівня СРП (р=0,04). У хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли COVID-19, виявлені ознаки системного і клітинного запалення. Якість медикаментозного контролю артеріальної гіпертензії не залежала від показників запалення. По мірі зниження ШКФ у хворих на АГ, які перенесли COVID-19, визначається продовження активації системного та клітинного запалення з підвищенням рівня моноцитів
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2026.2.365579 |
| Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: постковідний синдром, артеріальна гіпертензія, знижена функція нирок; post-COVID syndrome, arterial hypertension, reduced renal function |
| Subjects: | Urology Clinical medicine |
| Divisions: | Previous Names of Departments > Department of Internal Medicine 2 and phthisiology University periodicals > Medical perspectives |
| Depositing User: | Ирина Медведева |
| Date Deposited: | 04 Sep 2026 07:45 |
| Last Modified: | 04 Sep 2026 07:45 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10261 |
Actions (login required)
![]() |
View Item |


