Рівень системного та клітинного запалення у хворих на артеріальну гіпертензію зі зниженою функцією нирок, які перенесли COVID-19

Курята, О.В. and Митрохіна, О.С. and Стаднік, О.І. (2026) Рівень системного та клітинного запалення у хворих на артеріальну гіпертензію зі зниженою функцією нирок, які перенесли COVID-19. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives), т. 31 (2). pp. 4-14. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

[img] Text
04-14-2-2026.pdf

Download (640kB)
Official URL: https://medpers.dmu.edu.ua/

Abstract

На сьогодні досі немає достатнього розуміння віддалених системних ефектів та органної дисфункції, що триває в постковідному періоді, у тому числі й у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Хоча численні дослідження виявили підвищені маркери запалення, пов’язані з тяжкістю гострого захворювання, жодне велике дослідження не вивчало зв’язок між системним запаленням і порушеннями здоров’я після COVID-19. Ще не до кінця зрозумілі механізми ураження нирок, які можуть пояснити цей процес при тривалому COVID-19 на додаток до прямого впливу вірусу, постійного запалення, змін у системі коагуляції. Мета дослідження: оцінити рівень запалення (системного та клітинного) у хворих на артеріальну гіпертензію зі зниженою функцією нирок, які перенесли COVID-19. У дослідження залучені 92 хворих на АГ, які на попередніх етапах мали медикаментозно підібрану антигіпертензивну терапію, а також перенесений COVID-19. Усім пацієнтам вимірювали офісний артеріальний тиск, визначали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою формули CKD-EPI, рівень С-реактивного протеїну (СРП) імуноферментним методом. Пацієнтам розраховували коефіцієнти хронічного запалення та системний індекс імунного запалення (SII). Встановлено достовірне підвищення рівня СРП (р<0,01) та зниження рівня лімфоцитів (р<0,01) серед хворих на АГ, які перенесли COVID-19. Зниження ШКФ асоціювалось з достовірним збільшенням показника СРП (р=0,03) у пацієнтів з АГ, які перенесли COVID-19. Незалежно від перенесеного COVID-19, при зменшенні ШКФ реєструвалось достовірне збільшення індексу SII (р=0,01 та 0,02 відповідно). У хворих на АГ без перенесеного COVID-19 при ШКФ <90≥60 мл/хв/1,73 м² встановлено достовірно більший рівень кількості лімфоцитів (р=0,04), у той час, як при ШКФ <60≥30 мл/хв/1,73 м² реєструвався вищий показник відношення моноцитів до лімфоцитів (р=0,02). Серед хворих на АГ, які перенесли COVID-19, при ШКФ <60≥30 мл/хв/1,73 м² відзначено підвищення рівня СРП (р=0,04). У хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли COVID-19, виявлені ознаки системного і клітинного запалення. Якість медикаментозного контролю артеріальної гіпертензії не залежала від показників запалення. По мірі зниження ШКФ у хворих на АГ, які перенесли COVID-19, визначається продовження активації системного та клітинного запалення з підвищенням рівня моноцитів

Item Type: Article
Additional Information: DOI: 10.26641/2307-0404.2026.2.365579
Uncontrolled Keywords: Ключові слова: постковідний синдром, артеріальна гіпертензія, знижена функція нирок; post-COVID syndrome, arterial hypertension, reduced renal function
Subjects: Urology
Clinical medicine
Divisions: Previous Names of Departments > Department of Internal Medicine 2 and phthisiology
University periodicals > Medical perspectives
Depositing User: Ирина Медведева
Date Deposited: 04 Sep 2026 07:45
Last Modified: 04 Sep 2026 07:45
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10261

Actions (login required)

View Item View Item