Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією (2016)

Тронько, М.Д. and Антипкін, Ю.Г. and Камінський, В.В. and Татарчук, Т.Ф. and Колеснік, О.О. and Смоланка, І.І. and Грищенко, О.В. and Булавенко, О.В. and Дубоссарська, Ю.О. and Дубоссарська, З.М. and Чабан, О.С. and Бурлака, О.В. and Гук, М.О. and Орленко, В.Л. and Ефименко, О.О. (2016) Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією (2016). Репродуктивна ендокринологія, № 4 (30). pp. 8-18. ISSN 2309-4117

	Text Konsensus hyperprolactinemia.pdf Download (681kB)
	Text +Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією 2016.docx Download (65kB)

Abstract

Гіперпролактинемія – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові. Гіперпролактинемія може бути фізіологічною, патологічною та фармакологічною. Патологічні причини включають в себе специфічні стани передньої долі гіпофіза, порушення гіпоталамо-гіпофізарної системи і системні розлади. При встановленні діагнозу гіперпролактинемії рекомендується виключити вторинні причини: вагітність, ниркова або печінкова недостатність, гіпотиреоз, наявність параселярних пухлин. Для діагностики достатньо одноразового аналізу на рівень пролактину в сироватці крові (≥ 25 нг/мл у жінок і ≥ 20 нг/мл у чоловіків). Лабораторні показники повинні оцінюватись в комплексі з клінічною картиною та даними додаткових методів дослідження: оцінка стресу, УЗД молочних залоз та/або мамографія, оцінка рівня гонадотропінів, естрадіолу та прогестерону. У пацієнтів із гіперпролактинемією без клінічних проявів рекомендується виключити феномен макропролактинемії. При рівні пролактину до ≈ 200 нг/мл має місце фармакологічна гіперпролактинемія, понад 250 нг/мл – мікропролактинома, 500 нг/мл і вище – макропролактинома. Нейровізуальні дослідження мають бути виконані стосовно пацієнтів із будь-яким ступенем гіперпролактинемії для виключення патології гіпоталамо-гіпофізарної зони. Мета лікування гіперпролактинемії – нормалізувати рівень біологічно активного пролактину для відновлення функції статевих залоз та припинення галактореї, а якщо етіологічним фактором є пролактинома – зменшити масу пухлини та ефекти локальної компресії. Лікування найчастіше включає призначення агоністів дофаміну, таких як каберголін або бромокриптин, чи призначення рослинних препаратів дофамінергічної дії, які містять стандартизовані екстракти прутняку звичайного. Каберголін є препаратом першої лінії як найбільш ефективний стосовно нормалізації рівня пролактину та зменшення розмірів пухлини гіпофіза. Хірургічне лікування (проведення транссфеноїдальної операції) рекомендується пацієнтам із непереносимістю високих доз каберголіну та резистентністю до інших препаратів цієї групи. Променеву терапію слід застосовувати в разі неможливості проведення радикальної операції, у випадках непереносимості або резистентності до агоністів дофаміну, при агресивних пролактиномах або карциномах. Hyperprolactinemia is a steady rise prolactin in serum. Hyperprolactinemia can be physiological, pathological and pharmacological. Pathologic causes include the specific state of the anterior hypophyseal lobe, disorders of the hypothalamic-pituitary system and systemic disorders. If there is a diagnosis of hyperprolactinemia it is recommended to exclude its secondary causes: pregnancy, kidney or liver failure, hypothyroidism, parasellar tumors. For diagnosis a single evaluation prolactin serum levels (≥ 25 ng/ml in females and ≥ 20 ng/ml in males) is enough. Laboratory tests should be evaluated in conjunction with clinical data and additional methods: evaluation of stress, breast ultrasound and/or mammography, assessment of the gonadotropins, estradiol and progesterone levels. In patients with hyperprolactinemia without clinical manifestations it should be macroprolactinemia excluded. There is pharmacological hyperprolactinemia if prolactin level ≈ 200 ng/ml, microprolactinoma if 250 ng/ml, macroprolactinoma if 500 ng/ml and above. Neuroimaging study should be performed in patients with any degree of hyperprolactinemia to exclude hypothalamic-pituitary area pathology. Treatment goal is normalize the prolactin level, to restore gonadal function and galactorrhea termination and, in the case of prolactinoma to reduce the tumor mass and local compression effects. Treatment often includes administration of dopamine agonists such as bromocriptine or cabergoline, or the use of herbal medicines with dopaminergic action, containing standardized extracts of Vitex agnus castus. Cabergoline is the drug of first line as the most effective against the normalization of prolactin levels and reduce the size of the pituitary tumor. Surgical treatment (transsphenoidal surgery) is recommended for patients with intolerance to high doses of cabergoline and resistance to other drugs in this group. Radiation therapy should be used when radical surgery is impossible, in cases of intolerance or resistance to dopamine agonists, while aggressive prolactinoma or carcinomas.

Item Type:	Article
Additional Information:	Також стаття надрукована в журналі: Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 1(106), С. 32-42. eISSN 2411-8893
Uncontrolled Keywords:	національний консенсус, гіперпролактинемія, пролактин, пухлини гіпофіза, агоністи дофаміну; national consensus, hyperprolactinemia, prolactin, pituitary tumors, dopamine agonists.
Subjects:	Obstetrics Gynecology
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	31 Oct 2016 14:33
Last Modified:	11 May 2017 12:45
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/1122

Actions (login required)

View Item