Effect of antibacterial therapy on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis in children

Haiduk, T.A. and Cherhinets, A.V. and Shostakovych-Koretskaya, L.R. (2019) Effect of antibacterial therapy on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis in children. Медичні перспективи=Medicni perspektivi, Т. 24 (№ 4). pp. 69-74. ISSN 2307-0404

Text effect-of-antibacterial-therapy-on-the-clinical-course-of-streptococcal-tonsillopharyngitis-in-children.pdf Download (395kB)

Abstract

The aim of this study was to determine the effect of antibiotic therapy (AT) on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis (STP) in children, depending on the timing of its administration, since the data on the need to start AT in the first days of the disease to achieve the effect are controversial. A retrospective analysis of inpatient medical records at “The Communal Dnipro City Clinical Hospital N 21 named after Professor Ye.G. Popkova” DRC” in the period from January 2012 to December 2018 was conducted. The inclusion criteria for the study were: 1) the diagnosis - tonsillopharyngitis; 2) the age of the patient: 3 to 18 yrs; 3) the exclusion of an alternative diagnosis (diphtheria, infectious mononucleosis, scarlet fever); 4) no complications; 5) positive results of the culture study on β-hemolytic streptococcus group A (GAS) (Streptococcus pyogenes) of the oropharyngeal swab. The study included 109 medical cards of children with STP. Depending on the timing of the onset of rational AT, all patients were divided into 5 groups. The first one consisted of 27 children who received AT from the 1st day of the disease, 2nd - 48 children (AT from the 2nd day), 3rd - 17 children (AT from the 3rd day) and the fourth - 7 children (AT from the 4th day), 5th - 10 children (AT from the 5th day). Clinical symptoms were evaluated by exa- mining the patient with the main objective and subjective symptoms of STP. It was a retrospective open comparative study. All patients received the full recommended course of STP AT. The study showed no significant differences in the reduction of clinical symptoms of STP, regardless of the timing of antibiotic therapy (1-5 days from the onset of the disease) in almost half of patients with STP, which confirms the inadequacy of antibacterial therapy in children with tonsillopharyngitis. We believe that antibiotic therapy should only be used to prevent late complications in cases of children with tonsillopharyngitis only with a confirmed GAS etiology, and we propose the widespread use of the McIsaac Score, the Streptococcus Expression Test (RST) and the culture study of the oropharyngeal swab to confirm the etiology of GAS in children with tonsillopharyngitis to reduce the frequency of antibiotics overusing. Метою цієї роботи було визначити вплив антибактеріальної терапії (АТ) на клінічний перебіг стрептококового тонзилофарингіту (СТФ) у дітей залежно від термінів її призначення, адже дані щодо необхідності початку антибактеріальної терапії в перші дні хвороби для досягнення ефекту є суперечливими. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого на клінічній базі КЗ «МКЛ №21 ім. професора Є.Г. Попкової» ДОР» м. Дніпро в період із січня 2016 по грудень 2018 року. Критеріями залучення до дослідження були: 1) діагноз - тонзилофарингіт; 2) вік пацієнта від 3 до 18 років; 3) виключення альтернативного діагнозу (дифтерія, інфекційний мононуклеоз, скарлатина); 4) відсутність ускладнень; 5) позитивні результати культурального дослідження мазка з ротоглотки на β-гемолітичний стрептокок групи А (GAS) (Streptococcus pyogenes). До дослідження було залучено 109 медичних карт дітей, хворих на СТФ. Залежно від термінів початку раціональної АТ усіх пацієнтів було розподілено на 5 груп. Першу склали 27 дітей, які отримували АТ з 1-ї доби захворювання, 2-у - 48 дітей (АТ з 2-ї доби), 3-ю - 17 дітей (АТ з 3-ї доби) та четверту – 7 дітей (АТ з 4-ї доби), 5-ту - 10 дітей (АТ з 5-ї доби). Оцінка клінічної симптоматики здійснювалась при огляді пацієнта за основними об’єктивними та суб’єктивними симптомами СТФ. Це було ретроспективне відкрите порівняльне дослідження. Усі пацієнти отримали повний рекомендований курс АТ СТФ. Проведене дослідження показало відсутність значущих відмінностей у зменшенні клінічних симптомів СТФ незалежно від термінів призначення антибактеріальної терапії (на 1-5 дні від початку захворювання) майже в половини пацієнтів зі СТФ. Таким чином, наші дані співпадають з більш ранніми дослідженнями, в яких повідомляється, що антибактеріальна терапія має незначний вплив на клінічний перебіг СТФ у дітей і має за мету, передусім, профілактику ускладнень. Ми вважаємо, що антибіотикотерапія має призначатися тільки для запобігання пізнім ускладненням у випадках тонзилофарингіту в дітей лише з підтвердженою етіологією GAS, і пропонуємо широке застосування шкали McIsaac, експрес-тесту на стрептокок (RST) та бактеріологічне дослідження мазка з ротоглотки для підтвердження етіології GAS у дітей з тонзилофарингітом з метою зниження частоти надмірного використання антибіотиків.

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189264
Uncontrolled Keywords:	group A β-hemolytic streptococcus, tonsillopharyngitis, children, antibacterial therapy. β-гемолітичний стрептокок групи А, тонзилофарингіт, діти, антибактеріальна терапія.
Subjects:	Infectious diseases Therapy. Therapeutic interventions
Divisions:	Departments > Department of Infectious Diseases
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	20 Jan 2021 08:33
Last Modified:	20 Jan 2021 08:33
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6175

Actions (login required)

View Item