Швидкість післяопераційного відновлення після робот-асистованих хірургічних втручань залежно від варіанта анестезії

Пліс, М.О. and Царьов, О.В. (2026) Швидкість післяопераційного відновлення після робот-асистованих хірургічних втручань залежно від варіанта анестезії. Медицина невідкладних станів = Emergency Medicine, 22 (3). pp. 21-26. ISSN 2224-0586 (print), 2307-1230 (online)

Text PLIS1.pdf Download (361kB)

Abstract

Актуальність. В умовах активного впровадження роботизованої хірургії та концепції прискореного відновлення після операції (ERAS) зростає значення оптимізації періопераційного ведення пацієнтів. Одним із ключових чинників, що впливає на швидкість пробудження, можливість ранньої мобілізації та тривалість госпіталізації, є вибір методу загальної анестезії. Незважаючи на широке застосування як інгаляційної анестезії севофлураном, так і тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом (ТВВА), дані щодо їх порівняльного впливу на післяопераційне відновлення при робот-асистованих втручаннях залишаються обмеженими. Мета: провести порівняльну оцінку показників післяопераційного відновлення у пацієнтів, яким виконано робот-асистовані оперативні втручання, залежно від варіанта анестезії. Матеріали та методи. Дослідження проведене у 2022–2024 роках, охопило 81 пацієнта після робот-асистованих оперативних втручань із використанням системи da Vinci. Залежно від методу анестезії сформовано дві групи: група 1 — інгаляційна анестезія севофлураном (n = 45) та група 2 — тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом (n = 36). Групи були порівнянними за демографічними показниками та анестезіологічним ризиком (ASA). Оцінювали показники раннього післяопераційного відновлення, зокрема час до екстубації, активізації, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії та стаціонарі. Статистичний аналіз виконували з використанням непараметричних методів, рівень значущості приймали p < 0,05. Результати. Встановлено, що тривалість оперативного втручання була вірогідно більшою у групі ТВВА (6 год [4; 5]) порівняно з групою інгаляційної анестезії (5 год [4; 5]; p < 0,01). Найбільш виражені відмінності між групами виявлено за показниками раннього післяопераційного відновлення. У пацієнтів, яким застосовували севофлуран, час до екстубації був значно коротшим — 6 хв [5; 7] проти 18 хв [16; 19] у групі ТВВА (p < 0,01). Також у цій групі відзначено швидшу післяопераційну активізацію — 10 год [9; 10] проти 12,5 год [12; 14] (p < 0,01), скорочення тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії — 18 год [16; 19] проти 20,5 год [19,8; 22] (p < 0,01) та зменшення загальної тривалості госпіталізації — 7 днів [7; 7] проти 8 днів [8; 9] (p < 0,01). Висновки. Інгаляційна анестезія севофлураном при робот-асистованих оперативних втручаннях забезпечує більш швидке та прогнозоване післяопераційне відновлення порівняно з тотальною внутрішньовенною анестезією пропофолом. Вона асоціюється зі скороченням часу до екстубації, ранньою мобілізацією, зменшенням тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальної госпіталізації. Отримані результати підтверджують доцільність використання севофлурану як методу вибору в умовах роботизованої хірургії та відповідають сучасним принципам ERAS, маючи також важливі організаційні й економічні переваги. Background. With the active implementation of robotic surgery and enhanced recovery after surgery (ERAS) protocols, optimisation of perioperative patient management has become increasingly important. One of the key factors influencing the speed of emergence, the possibility of early mobilisation, and the length of hospital stay is the choice of general anaesthesia. Despite the widespread use of both inhalational anaesthesia with sevoflurane and total intravenous anaesthesia (TIVA) with propofol, data on their comparative effects on postoperative recovery following robot-assisted procedures remain limited. The purpose was to perform a comparative evaluation of postoperative recovery parameters in patients undergoing robotic surgeries depending on the type of anaesthesia. Materials and methods. The study was conducted between 2022 and 2024 and included 81 patients who underwent robot-assisted surgical procedures using the da Vinci system. Patients were divided into two groups according to the anaesthetic technique: group 1 — inhalational anaesthesia with sevoflurane (n = 45) and group 2 — TIVA with propofol (n = 36). The groups were comparable in terms of demographic characteristics and ana­esthesiological risk according to the ASA classification. Early postoperative recovery parameters were assessed, including time to extubation, time to mobilisation, length of stay in the intensive care unit, and total hospital stay. Statistical analysis was performed ­using non-parametric methods, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. The duration of surgery was significantly longer in the TIVA group compared to the inhalational anaesthesia group (6 h [4; 5] vs 5 h [4; 5], p < 0.01). The most pronounced differences between the groups were observed in early postoperative recovery outcomes. Patients receiving sevoflurane had a significantly shorter time to extubation (6 min [5; 7] vs 18 min [16; 19], p < 0.01) and earlier postoperative mobilisation (10 h [9; 10] vs 12.5 h [12; 14], p < 0.01). In addition, the length of stay in the intensive care unit (18 h [16; 19] vs 20.5 h [19.8; 22], p < 0.01) and total hospital stay (7 days [7; 7] vs 8 days [8; 9], p < 0.01) were significantly shorter in the sevoflurane group. Conclusions. Inhalational anaesthesia with sevoflurane during robot-assisted surgical procedures provides significantly faster early postoperative recovery compared to TIVA with propofol. It is associated with reduced time to extubation, early mobilization, reduced length of stay in the intensive care unit, and overall hospitalization. The obtained results indicate the appropriateness of using sevoflurane as the anaesthetic technique of choice for robot-assisted surgical procedures, as it aligns with ERAS principles, offering important organisational and economic advantages.

Item Type:	Article
Additional Information:	doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.22.3.2026.2003
Uncontrolled Keywords:	анестезія; мінімально інвазивна хірургія; регіонарна анестезія; періопераційні ризики; безпека пацієнтів; анестезіологія anesthesia; minimally invasive surgery4 regional anesthesia; perioperative risks; patient safety; anesthesiology
Subjects:	Emergencies Anesthesiology
Divisions:	Departments > Anesthesia, Intensive Care and Emergency Medicine FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	28 May 2026 12:58
Last Modified:	28 May 2026 12:58
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10011

Actions (login required)

View Item