Сімон, К.І. (2026) Медико-соціальне обґрунтування концептуальної моделі розвитку цифрового потенціалу медичних кадрів системи охорони здоров'я. ["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined] thesis, Дніпровський державний медичний університет.
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Дисертація Сімон-.pdf Download (2MB) |
Abstract
Ефективність системи охорони здоров’я визначається досягненням основних цілей її діяльності (поліпшення здоров’я населення, забезпечення фінансової справедливості та відгуку до запитів населення) за рахунок оптимізації провідних функцій: надання послуг, фінансування, формування ресурсів та стратегічного керівництва. Кадрові ресурси є ключовим складником функції формування ресурсів, а їх спроможність, зумовлена рівнем знань, навичок та мотивації, безпосередньо впливає на реалізацію всіх функцій системи охорони здоров’я (ОЗ) та на досягнення її цілей, насамперед поліпшення здоров’я населення. Цифрова трансформація охорони здоров’я суттєво змінює вимоги до кадрового потенціалу галузі: реалізація усіх напрямів цифрової охорони здоров’я залежить від сформованості відповідних цифрових компетентностей (ЦК) у медичних кадрів. Рекомендацією Ради Європейського Союзу 2018 року цифрову компетентність віднесено до восьми ключових компетентностей для навчання впродовж життя, що визначає її стратегічне значення і для підготовки медичних кадрів. Глобальна стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з цифрового здоров’я на 2020-2025 роки, Регіональний план дій з цифрового здоров’я для Європейського регіону ВООЗ на 2023-2030 роки, а також Стратегія розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року та Рамка цифрової компетентності працівника охорони здоров’я визначають розвиток цифрового потенціалу медичних кадрів як стратегічне завдання. Міжнародні експерти засвідчують, що цифрові технології здатні покращувати результативність діяльності медичних працівників та якість надання послуг, однак дефіцит відповідних компетентностей персоналу визнається провідним нетехнічним бар’єром цифрової трансформації ОЗ, подолання якого потребує інвестицій передусім у розвиток кадрів. Водночас зазначається, що значна частина лікарів відчуває недостатню підготовленість до ефективного використання цифрових технологій, а наявні рамки компетентностей переважно зорієнтовані на окремі категорії персоналу та потребують адаптації до потреб систем охорони здоров’я в умовах підвищення ефективності їх діяльності.
| Item Type: | Thesis (["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined]) |
|---|---|
| Uncontrolled Keywords: | громадське здоров’я, система охорони здоров’я, функції системи охорони здоров’я, управління охороною здоров’я, лідерство, кадровий потенціал, медичні кадри, цифровий потенціал, цифрові компетентності, компетентності, цифрова трансформація, цифрове здоров’я, діджиталізація, цифрові сервіси, електронна система охорони здоров’я, електронні медичні записи, телемедицина, цифрові інструменти, штучний інтелект, цифровий маркетинг, первинна медико-санітарна допомога, медична освіта, безперервний професійний розвиток, студенти-медики, концептуальна модель, воєнний стан. |
| Subjects: | Social medicine, organization and health economics |
| Divisions: | Departments > Department of social medicine, public health and health care management Postgraduate studies |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 15 Jul 2026 09:45 |
| Last Modified: | 15 Jul 2026 09:45 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10167 |
Actions (login required)
 |
View Item |
