Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією (2016)

Камінський, В.В. and Татарчук, Т.Ф. and Дубоссарська, Ю.О. and Дубоссарська, З.М. (2016) Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією (2016). Репродуктивна ендокринологія, № 4 (30). pp. 19-31. ISSN 2309-4117

Text Konsensus hyperandrogenia.pdf Download (2MB)

Abstract

Гіперандрогенія – найбільш поширена ендокринопатія у жінок, спричинена надмірною продукцією андрогенів яєчниками та/або наднирниками чи підвищенням локальної тканинної чутливості до циркулюючих андрогенів. До частих та характерних її проявів належать дерматопатії (акне, алопеція, себорея та гірсутизм) і синдром полікістозних яєчників. Окрім цього, гіперандрогенія може проявлятись порушеннями репродуктивної функції жінки, такими як овуляторні розлади, безпліддя та невиношування вагітності. Причинами виникнення гіперандрогенії можуть бути: • збільшення синтезу андрогенів в яєчниках та/або наднирниках; • посилене перетворення тестостерону на більш активну форму – дигідротестостерон внаслідок підвищення активності 5α-редуктази; • зниження рівня глобуліну, який зв’язує статеві стероїди; • підвищена чутливість рецепторів сальних залоз і волосяних фолікулів до андрогенів; • прийом препаратів із андрогенним ефектом. Вираженість і розподіл гірсутизму визначають за модифікованою шкалою Феррімана-Галлвея, при цьому проводиться оцінка росту волосся на 9 андроген-чутливих ділянках тіла жінки, кожна з яких оцінюється за бальною шкалою. Для оцінки тяжкості перебігу акне найбільш прийнятним визнано поєднаний підхід, відповідно до якого визначається характер і розповсюдженість елементів акне та підраховується їхня кількість. Прийнятим в Європі стандартом лабораторної діагностики гіперандрогенії є визначення рівня вільного тестостерону методом рідинної хроматографії, однак в Україні його концентрація визначається за допомогою методу імуноферментного аналізу, який не є достатньо ефективним. Також до найбільш інформативних лабораторних показників в діагностиці гіперандрогенії, згідно з рекомендаціями Європейського товариства ендокринологів, належать індекс вільного тестостерону та андростендіон. Диференційна діагностика гіперандрогенії передбачає виключення захворювань щитоподібної залози, гіперпролактинемії і некласичної форми вродженої дисфункції кори наднирників. Патогенетична терапія проявів гіперандрогенії включає: • лікування дерматопатій; • нормалізацію гормонального профілю та менструальної функції; • захист ендометрія від гіперплазії (наслідок гіперестрогенії на фоні ановуляції); • надійну контрацепцію при застосуванні антиандрогенів та системних ретиноїдів; • корекцію метаболічних порушень; • лікування безпліддя. Hyperandrogenism is the most common endocrinopathy in women caused by excessive production of androgens by the ovaries and/or adrenal glands or increased local tissue sensitivity to circulating androgens. Frequent characteristic of its manifestations are dermopathy (acne, alopecia, seborrhea and hirsutism), and polycystic ovary syndrome. In addition hyperandrogenism may show impaired reproductive function in women, such as ovulatory disorder, infertility and miscarriage. Causes of hyperandrogenism are: • increase synthesis of androgens by the ovaries and/or adrenal glands; • increased conversion of testosterone into a more active form dihydrotestosterone due to increased 5α-reductase activity; • reduction of globulin that binds sex steroids; • increased sensitivity of sebaceous glands receptors and hair follicles to androgens; • using drugs with androgenic effect. The severity and allocation of hirsutism determined by the modified scale Gallery-Ferryman, with the estimation of hair growth in 9 body areas that sensitive to androgen, each of which is measured at point scale. To assess the severity of acne is considered the most appropriate combined approach, whereby the determined nature and prevalence of acne items and calculated their number. A current European standard of laboratory hyperandrogenism diagnosis is evaluation free testosterone by liquid chromatography, but in Ukraine its concentration determines by enzyme immunoassay, which is not sufficiently effective. Also the most informative laboratory parameters in the diagnosis of hyperandrogenism that recommended by the European Endocrine Society includes free testosterone index and androstenedione. Differential diagnosis involves the exclusion of thyroid diseases, hyperprolactinemia and nonclassical forms of congenital adrenal dysfunction. Pathogenetic therapy of hyperandrogenism manifestations include: • dermopathy treatment; • normalization of hormonal profile and menstrual function; • protection from endometrial hyperplasia (hyperestrogenemia against the anovulation background); • reliable contraception when using antiandrogens and systemic retinoids; • metabolic disorders correction; • infertility treatment.

Item Type:	Article
Uncontrolled Keywords:	гіперандрогенія, гірсутизм, акне, синдром полікістозних яєчників, андрогени, національний консенсус. hyperandrogenism, hirsutism, acne, polycystic ovary syndrome, androgen, a national consensus.
Subjects:	Obstetrics Gynecology
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	01 Nov 2016 09:22
Last Modified:	01 Nov 2016 09:22
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/1123

Actions (login required)

View Item