Динаміка порушень серцевого ритму в учасників бойових дій з гострим міокардитом при 6- місячному спостереженні.

Несукай, О.Г. and Коваленко, В.М. and Чернюк, С.В. and Кириченко, Р.М. and Фролов, О.І. and Сливна, А.Б. (2024) Динаміка порушень серцевого ритму в учасників бойових дій з гострим міокардитом при 6- місячному спостереженні. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (1). pp. 59-66. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text ДИНАМІКА ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО.pdf Download (499kB)

Abstract

. Основними чинниками несприятливого прогнозу, що зумовлюють тяжкість клінічного перебігу міокардиту, крім порушення скоротливої здатності й дилятації лівого шлуночка (ЛШ), є життєзагрозливі порушення серцевого ритму. Мета дослідження – вивчення частоти й характеру аритмій та встановлення предикторів їх тривалої персистенції, оцінка вираженості тривоги і депресії, змін варіабельності ритму серця у військовослужбовців (учасників бойових дій) на фоні змін структурно-функціонального стану лівого шлуночка при 6-місячному спостереженні. У дослідження включили 52 військовослужбовців чоловічої статі (учасників бойових дій) з гострим міокардитом (ГМ) віком у середньому 33,4±2,5 року. Усіх пацієнтів оцінювали згідно з опитувальником Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), також проводили добове моніторування електрокардіограми, трансторакальну ехокардіографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця з відстроченим контрастуванням гадовістом. У дебюті ГМ у хворих реєстрували часту надшлуночкову (30,7% випадків) та часту шлуночкову (42,3% випадків) екстрасистолічну аритмію, а також пароксизми нестійкої шлуночкової тахікардії (26,9% випадків) на тлі порушення варіабельності ритму серця. Через 6 місяців відбулось покращення структурно-функціонального стану серця, що характеризувалось зменшенням дилятації та поліпшенням систолічної функції ЛШ, зменшенням об′єму запального ураження й загальної кількості уражених сегментів ЛШ при МРТ серця, що асоціювалось зі зменшенням кількості шлуночкових порушень ритму та зменшенням клінічних проявів тривоги за шкалою HADS. Отримані дані свідчать, що персистенція надшлуночкових порушень ритму асоціюється з довготривалою наявністю тривоги і низькими значеннями показника стандартного відхилення RR-інтервалів (SDNN) та показника, що характеризує корінь квадратний із середньої суми квадратів різниці інтервалів між шлуночковими комплексами (RMSSD). Крім цього, встановлено предиктори персистенції пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії – значення SDNN ≤80,0 мс, індекс кінцево-діастолічного об′єму ЛШ ≥95 мл/м2 , загальна кількість уражених сегментів ЛШ ≥6 сегм., наявність відстроченого контрастування в ≥3 сегментах ЛШ, наявність ≥12 балів за шкалою HADS та предиктори фібриляції передсердь – значення SDNN ≤80,0 мс та RMSSD ≤12,0 мс, загальна кількість уражених сегментів ЛШ ≥6 сегм. та ≥12 балів за шкалою тривоги згідно з HADS, визначені при дебюті ГМ.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2024.1.300500
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: гострий міокардит, порушення серцевого ритму, учасники бойових дій, 6-місячне спостереження; acute myocarditis, heart rhythm disorders, combatants, 6-month follow-up
Subjects:	Cardiology
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	23 May 2024 07:26
Last Modified:	23 May 2024 07:26
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8944

Actions (login required)

View Item