Козлова, Ю.В. (2024) Дослідницька діяльність щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, 24 (1). pp. 89-93. ISSN 2077-1096 (print), 2077-1126 (online)
Text
Дослідницька діяльність щурів-3-7.pdf Download (566kB) |
Abstract
Актуальність роботи пов’язана з розповсюдженим застосуванням вибухових пристроїв у воєнних конфліктах. Більш поширеною і «невидимою» є легка вибухо-індукована травма головного мозку. Тривожність, зміни емоційності, порушення просторової пам’яті є основними симптомами. Проте, варіацій способів моделювання вибухо-індукованої травми головного мозку і способів дослідження просторової пам’яті є велика кількість. Тому, метою представленої роботи стало вивчення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку, що відтворювалась із застосуванням розробленого нами пристрою. Дослідження проведено на 18 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, масою 220-270 г. Відібрані щури були розділені на три групи: експериментальна група (n=6), тваринам якої моделювали вибухо-індуковану травму шляхом генерації повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа, контрольна (n=6) тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та інтактна (n=6). Дослідження орієнтовно-дослідницької діяльності проводили на 1, 3 та 7 добу посттравматичного періоду із застосуванням лабіринту Барнса. Дослідницьку активність фіксували камерою iPhoneXR, надалі графічно зображали маршрут переміщення по лабіринту щурів трьох груп і візуально аналізували, а також під-раховували кількість заходів у «фальшиві притулки» та порівнювали показники експериментальних, контрольних та інтактних щурів. У 1-шу добу посттравматичного періоду у експериментальних щурів спостерігали дослідження більшої кількості «фальшивих притулків» на 72% (р<0.01) порівняно з інтактними тваринами і на 65% (р<0.05) порівняно з контрольними тваринами. У 3-тю добу на 53% (р<0.05)у порівнянні з інтактними і на 67% (р<0.05) у порівнянні з контрольними щурами. На 7-му добу експериментальні щури обстежували більше на 86% (р<0.01) у порівнянні з інтактними і також на 86%(р<0.01) у порівнянні з контрольними тваринами. Отримані результати свідчать про підвищення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку.
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.31718/2077–1096.24.1.89 |
Uncontrolled Keywords: | вибух, головний мозок, просторова пам’ять, гіпокамп, лабіринт Барнса |
Subjects: | Pathological physiology |
Divisions: | Departments > Department of Pathological Physiology |
Depositing User: | Аліна Чеботарьова |
Date Deposited: | 19 Sep 2024 08:02 |
Last Modified: | 19 Sep 2024 08:02 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9099 |
Actions (login required)
View Item |