Результати хірургічного лікування пацієнтів з гострим деструктивним дивертикулітом товстої кишки із застосуванням малоінвазивних технологій

Тимчук, О.Б. and Маліновський, С.Л. (2024) Результати хірургічного лікування пацієнтів з гострим деструктивним дивертикулітом товстої кишки із застосуванням малоінвазивних технологій. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (2). pp. 112-122. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text 112-122.pdf Download (535kB)

Abstract

Серед захворювань товстої кишки одне з провідних місць посідає дивертикулярна хвороба, частота якої в наш час становить 1,2 випадка на 1000 населення. Ускладнення при цьому захворюванні розвиваються в 5% випадків і становлять 3-5% від усіх хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини. У хірургічному лікуванні мають потребу від 15% до 30% таких пацієнтів. Летальність після хірургічного лікування гострих ускладнень дивертикулярної хвороби залишається високою і становить від 7% до 25%. Метою нашої роботи було порівняти результати використання традиційного хірургічного лікування та із застосуванням малоінвазивних технологій у лікуванні пацієнтів з гострим деструктивним дивертикулітом товстої кишки. Під спостереженням перебувало 114 пацієнтів з гострим деструктивним дивертикулітом. Хворі були розподілені на дві групи. I група – 56 хворих, яким перше хірургічне втручання було виконано малоінвазивно: лапароскопічно, лапароскопічно-асистовано чи за допомогою черезшкірного дренування під ультразвуковою навігацією. II група – 58 пацієнтів, яким перше оперативне втручання було виконано за допомогою лапаротомного доступу. Дані нашого дослідження показують, що загальна частка пацієнтів з ускладненнями була більшою в II групі – 20 (34,5%) до 6 (10,1%) у I групі (р=0,005). Застосування різних хірургічних методів загалом не впливає на рівень летальності: 6 (10,3%) у II групі та 2 (3,6%) у I групі (р=0,2). Стоми були сформовані в 40 (67%) пацієнтів II групи, у I групі пацієнтів, яким була сформована стома, було менше – 15 (25,9%). Середній термін закриття стом у II групі дорівнював 5 місяців, а в I групі – 2 місяці. Спостерігалось зменшення часу ургентної операції з 143±13,5 хвилин у II групі до 65,7±15,2 хвилини в I групі (р<0,01) та тривалості першої госпіталізації з 14,2±1,8 доби до 5,6±0,7 доби відповідно (р<0,01). У випадках первинних анастомозів чи при тяжких перитонітах застосування лапаропорту для проведення динамічної лапароскопії дає можливість проводити динамічний моніторинг стану черевної порожнини та виявляти ускладнення на ранніх етапах без проведення програмованої лапаростомії. Дані дослідження доводять, що, не впливаючи на летальність, малоінвазивні методи мають ряд суттєвих переваг, а саме: зниження кількості ускладнень, зменшення частки пацієнтів, яким виведена стома, та скорочення в них терміну до реконструктивної операції, зменшення тривалості ургентної операції та терміну госпіталізації.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2024.2.307599
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: дивертикулярна хвороба, лікування гострого дивертикуліту, лікування перитоніту, лапароскопія; colonic diverticulitis, treatment of acute diverticulitis, treatment of acute peritonitis, laparoscopy
Subjects:	Surgery
Divisions:	Departments > Department of Urology University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	15 Nov 2024 08:34
Last Modified:	15 Nov 2024 08:44
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9190

Actions (login required)

View Item