Anticholinergic syndrome in the perioperative period (review). Part 2

Kravets, O.V. and Yekhalov, V.V. and Sedinkin, V.A. and Stanin, D.M. and Krishtafor, D.A. and Martynenko, D.A. (2025) Anticholinergic syndrome in the perioperative period (review). Part 2. Медицина невідкладних станів = Emergency Medicine, 21 (8). pp. 862-868. ISSN ISSN 2224-0586 (print), 2307-1230 (online)

Text Антихолінергічний 2.pdf Download (420kB)

Abstract

The use of agents such as hyoscine and scopolamine for premedication has led anesthesiologists to consider central anticholinergic syndrome (ACS) as one of the important causes of delirium due to the previous anticholinergic effects of these agents. Not only antimuscarinic agents like atropine and scopolamine but also various other anesthetic drugs with anticholinergic effects can induce ACS, which may cause from 1 to 40 % of episodes of delayed awakening in the postoperative period. The frequency of ACS depends on the choice and dose of the anesthetic, the type of surgery, the patient’s condition, and diagnostic criteria. ACS after general anesthesia occurs in 8–12 % of patients, and after regional anesthesia combined with sedation, its frequency is 3.3–4 %. In sedated patients on prolonged mechanical ventilation, the syndrome occurs in about 5 % of cases. This syndrome is polyetiologic and can be caused by many drugs with different mechanisms of action. Most patients with central anticholinergic syndrome in the immediate postoperative period experience central nervous system depression, while those who present to emergency or psychiatric departments typically show agitation or delirium. The spectrum of anticholinergic delirium is a common complication after drug overdose. Patients with severe toxicity may experience significant distress and behavioral problems that often require pharmacological treatment. Seizures occur in about 2.5 % of patients, and cardiotoxic effects are sometimes also observed. In elderly patients, delirium is a common and serious side effect of surgical intervention and anesthesia, occurring at frequencies from 10.1 to 51 %. Postoperative delirium in older adults is often associated with persistent cognitive dysfunction, dementia, higher rates of institutionalization, and increased morbidity and mortality. Anticholinergic syndrome during the perioperative period is often undiagnosed and therefore inadequately treated. This toxidrome can manifest in polypharmacy, especially in the elderly, in neuro-muscular diseases, and hereditary predispositions. Perioperative ACS can be caused by many anesthetic drugs and especially their combinations. Trigger factors for ACS may include medications that can cause other toxidromes. Currently, our ability to treat ACS is significantly limited by the low availability of well-known antidotes and hemodialysis agents, which encourages the use of alternative intensive therapy options. Використання для премедикації таких агентів, як гіосцин і скополамін, змусило анестезіологів розглядати центральний антихолінергічний синдром (АХС) як одну з важливих причин виникнення делірію через передуючу антихолінергічну дію цих засобів. Не тільки антимускаринові агенти, як-от атропін і скополамін, але й різні інші препарати для анестезії з антихолінергічними ефектами можуть викликати АХС, що може спричиняти від 1 до 40 % епізодів пізнього пробудження в післяопераційному періоді. Частота АХС залежить від вибору та дози анестетика, виду операції, стану хворого й діагностичних критеріїв. АХС після загального знеболювання виникає у 8–12 % пацієнтів, а після регіонарної анестезії в поєднанні з седацією його частота становить 3,3–4 %. В осіб під седацією, які перебувають на подовженій штучній вентиляції легень, синдром спостерігається приблизно в 5 % випадків. Він є поліетіологічним і може бути спричинений великою кількістю препаратів, що розрізняються за механізмом дії. У більшості пацієнтів із центральним антихолінергічним синдромом у найближчому післяопераційному періоді спостерігається пригнічення центральної нервової системи, тоді як в осіб, які надходять до відділень невідкладної допомоги чи психіатрії, зазвичай фіксують збудження або марення. Спектр антихолінергічного делірію є поширеним ускладненням після передозування ліків. Пацієнти з тяжкою токсичністю можуть мати значний дистрес і поведінкові проблеми, які часто потребують фармакологічного лікування. Судоми спостерігають приблизно у 2,5 % випадків, іноді також реєструють кардіотоксичні ефекти. У літніх пацієнтів марення є поширеним і серйозним побічним явищем хірургічного втручання та анестезії з частотою від 10,1 до 51 %. Післяопераційний делірій у людей похилого віку часто асоціюється зі стійкою когнітивною дисфункцією, деменцією, зростанням показників інституціоналізації з підвищеними захворюваністю та смертністю. АХС у періопераційному періоді часто не діагностують та, відповідно, недостатньо лікують. Цей токсидром може проявлятися при поліпрагмазії, особливо в осіб похилого віку, при нейром’язових захворюваннях і спадковій схильності. Періопераційний АХС може бути спричинений багатьма препаратами для анестезії та особливо їх комбінаціями. Тригерними факторами АХС можуть слугувати медичні препарати, які здатні спричиняти й інші токсидроми. Наші можливості в лікуванні АХС поки що значно обмежені низькою доступністю загальновідомих антидотних засобів та гемосорбентів, що спонукає вдаватися до альтернативних варіантів інтенсивної терапії.

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.22141/2224-0586.21.8.2025.1958
Uncontrolled Keywords:	anticholinergic syndrome, anesthetic drugs, delayed awakening, postoperative delirium, treatment. антихолінергічний синдром, препарати для анестезії, відстрочене пробудження, післяопераційний делірій, лікування.
Subjects:	Anesthesiology and Intensive care
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	23 Dec 2025 10:08
Last Modified:	23 Dec 2025 10:08
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9664

Actions (login required)

View Item