Respiratory system damage due to electrical injury

Kravets, O.V. and Yekhalov, V.V. and Khobotova, N.V. and Zinenko, M.D. (2025) Respiratory system damage due to electrical injury. In: Science and education as the basis for the modernization of the world order '2025. Monographic series «European Science». Book 45. Part 1. ScientificWorld-NetAkhatAV, pp. 195-202. ISBN 978-3-98924-129-9

Text ДИХАЛЬНА СИСТЕМА .pdf Download (294kB)

Abstract

Introduction. Isolated lung injury in electrical trauma has been reported relatively rarely. The electrical resistance of lung tissue is relatively higher than in other chest structures, which may explain the lower incidence of direct lung damage, as more current passes through surrounding structures with lower resistance and therefore the lungs rarely undergo direct electrical injury. Evidence collection. A retrospective search for information was conducted using a spatial vector descriptive model, which was supplemented by a manual search for selected articles. Twenty-seven literary sources were selected, all of which were published within the last 10 years. Evidence synthesis. Electrical lung injuries can be classified as primary or secondary. Primary pulmonary gas exchange disorders are caused only during direct exposure to electric current and shortly after an injured person is rescued. Secondary apnoea occurs after asystole or ventricular fibrillation. Hypoxia and hypercapnia lead to secondary damage of the respiratory centre. There are two distinct patterns of electricity-induced lung injury (EILI): pneumomediastinum and parenchymal/interstitial injuries, ranging from non-cardiogenic oedema to consolidation. In electrical injury, fibrillation with cardiac failure is primarily involved in congestive pulmonary oedema. Pulmonary congestion and oedema are the most common pulmonary features of EILI, and the lungs are often hyperaemic and heavy. One of the mechanisms of foam formation is destabilisation of the pulmonary vegetative nervous system. This may be the result of mechanical disruption or electrical failure of the vasomotor centres of the central nervous system, which ultimately leads to pulmonary complications. Computed tomography of the chest reveals patchy infiltration and focal consolidation with pulmonary infiltrates in both lungs, thickening of the interlobar septa distributed throughout both lungs, with consolidations predominantly located in the affected areas of the lungs after exposure to low-voltage electric voltage. Conclusions: electricity-induced lung injury is a rare and therefore insufficiently studied complication of electrical injury; respiratory disorders can be primary or secondary; early diagnosis and intensive care of electricity-induced lung injury can in most cases prevent mortality caused by electrical injury. Вступ. Відносно рідко повідомлялося про ізольоване ураження легенів при електричній травмі. Електричний опір легеневої тканини відносно вищий, ніж в інших грудних структурах, що може пояснити зниження частоти прямого пошкодження легенів, оскільки більший струм проходить через навколишні структури з нижчим опором і тому легені рідко зазнають прямого електричного ураження. Збір доказів. Було виконано ретроспективний пошук інформації, використовуючи просторово-векторну описову модель, яка була доповнена ручним пошуком обраних статей. Було відібране 27 літературних джерел, з яких усі - за останні 10 років. Синтез доказів. Електротравми легенів можна розділити на первинні та вторинні. Первинні розлади легеневого газообміну спричиняються лише під час безпосередньої дії електричного струму та невдовзі після звільнення постраждалого. Вторинно апное виникає після асистолії або фібриляції шлуночків. Гіпоксія та гіперкапнія призводять до другорядного ушкодження дихального центру. Існують дві чіткі моделі електроіндукованого пошкодження легенів (ЕІПЛ): пневмомедіастинум та паренхіматозні/інтерстиційні ураження, які варіюються від некардіогенного набряку до консолідації. При ураженні електричним струмом фібриляція із серцевою недостатністю відповідає за застійний набряк легенів. Застій у легенях та набрякання є найпоширенішими легеневими ознаками ЕІПЛ, а легені часто бувають повнокровними та важкими. Одним з механізмів утворення піни є дестабілізація легеневої вегетативної нервової системи. Це може бути результатом механічного порушення або електричного відключення вазомоторних центрів центральної нервової системи, що зрештою призводить до легеневих ускладнень. Комп’ютерна томографія грудної клітки виявляє плямисту інфільтрацію та вогнищеву консолідацію з легеневими інфільтратами в обох легенях, помутніння за НПМС та потовщення міжчасточкових перетинок, що розподілені по обох легенях, причому консолідації переважно розташовуються в залежних зонах легень після впливу електричного струму низької напруги. Висновки: електрично індуковане пошкодження легенів є рідким, а тому недостатньо вивченим ускладненням електричної травми; розлади з боку респіраторної системи можуть бути первинними та вторинними; своєчасна діагностика та інтенсивна терапія електрично індукованого пошкодження легенів у більшості випадків дозволяє запобігти смертності від електротравми.

Item Type:	Book Section
Uncontrolled Keywords:	electrical injury, electrical asphyxia, organic lung damage, diagnosis, treatment. електрична травма, електрична асфіксія, органічне ураження легенів, діагностика, лікування.
Subjects:	Anesthesiology and Intensive care Emergencies
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	16 Mar 2026 09:59
Last Modified:	16 Mar 2026 09:59
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9738

Actions (login required)

View Item