Пліс, М.О. and Царьов, О.В. (2026) Динаміка біохімічних показників та маркерів стресу після робот-асистованих операцій в залежності від варіанту анестезії. Перспективи та інновації науки, 2 (60). pp. 2531-2541. ISSN 2786-4952 (Online)
|
Text
Динаміка.pdf Download (501kB) |
Abstract
Хірургічне втручання, навіть за умов застосування роботасистованих технологій, супроводжується активацією метаболічної та нейроендокринної стрес-відповіді організму, вираженість якої значною мірою визначається методом анестезіологічного забезпечення. Одними з ключових маркерів хірургічного стресу є гіперглікемія та підвищення рівня кортизолу, що асоціюються з погіршенням перебігу післяопераційного періоду та періопераційних результатів. У цьому контексті вибір оптимальної анестезіологічної тактики розглядається як важливий інструмент модифікації стрес-відповіді та профілактики небажаних метаболічних порушень. Дослідження проведено на базі ТОВ «ЕКО ДНІПРО» (клініка Medical Plaza, м. Дніпро) у 2022–2024 роках за участю 81 пацієнта, яким виконували планові робот-асистовані оперативні втручання з використанням хірургічної системи «da Vinci». Пацієнтів було розподілено на дві групи залежно від методу анестезіологічного забезпечення: інгаляційна анестезія севофлураном та тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом. Оцінювали динаміку показників білкового обміну, печінкової та ниркової функції, а також рівні глюкози і кортизолу до операції, одразу після неї та через 24 і 48 годин. Такий дизайн дозволив комплексно оцінити особливості метаболічної та гормональної відповіді у ранньому післяопераційному періоді. Встановлено, що застосування інгаляційної анестезії севофлураном асоціюється з менш вираженою післяопераційною гіперглікемією, достовірно нижчим рівнем кортизолу у ранньому післяопераційному періоді та більш стабільним біохімічним профілем порівняно з тотальною внутрішньовенною анестезією пропофолом. Отримані результати свідчать про доцільність урахування методу анестезіологічного забезпечення як одного з чинників оптимізації стрес-відповіді організму та потенційного покращення періопераційних результатів у пацієнтів після робот-асистованих операцій. Практичне значення отриманих даних полягає у можливості їх використання для обґрунтованого вибору анестезії у пацієнтів із підвищеним періопераційним ризиком. Surgical intervention, even when robotic-assisted technologies are used, is accompanied by activation of metabolic and neuroendocrine stress responses, the severity of which largely depends on the method of anesthetic management. Hyperglycemia and elevated cortisol levels are among the key markers of surgical stress and are associated with an unfavorable postoperative course and poorer perioperative outcomes. In this context, the choice of an optimal anesthetic strategy is considered an important tool for modulating the stress response and preventing adverse metabolic disturbances. The study was conducted at ECO DNIPRO LLC (Medical Plaza Clinic, Dnipro, Ukraine) between 2022 and 2024 and included 81 patients who underwent elective robotic-assisted surgical procedures using the da Vinci surgical system. Patients were divided into two groups according to the anesthetic technique: inhalational anesthesia with sevoflurane and total intravenous anesthesia with propofol. The dynamics of protein metabolism, hepatic and renal function parameters, as well as glucose and cortisol levels were assessed before surgery, immediately after surgery, and at 24 and 48 hours postoperatively. This study design enabled a comprehensive evaluation of metabolic and hormonal responses in the early postoperative period. It was found that inhalational anesthesia with sevoflurane was associated with less pronounced postoperative hyperglycemia, significantly lower cortisol levels in the early postoperative period, and a more stable biochemical profile compared with total intravenous anesthesia with propofol. The obtained results indicate the importance of considering the anesthetic technique as a factor in optimizing the stress response and potentially improving perioperative outcomes in patients undergoing robotic-assisted surgery. The practical value of these findings lies in their potential application for evidence-based selection of anesthetic management, particularly in patients with increased perioperative risk.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2(60)-2531-2541 |
| Uncontrolled Keywords: | анестезіологія, роботизована хірургія, загальна анестезія, пневмоперитонеум, положення Тренделенбурга, периопераційний період, гемодинаміка, інтраопераційний моніторинг, ускладнення анестезії, інфузійна терапія. anesthesiology, robotic surgery, general anesthesia, pneumoperitoneum, Trendelenburg position, perioperative period, hemodynamics, intraoperative monitoring, anesthesia complications, infusion therapy. |
| Subjects: | Anesthesiology and Intensive care |
| Divisions: | Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 20 Mar 2026 10:53 |
| Last Modified: | 20 Mar 2026 10:53 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9750 |
Actions (login required)
![]() |
View Item |


