Топологічні особливості формування секреторного апарату кардіоміоцитів у різних відділах серця щура в онтогенезі

Твердохліб, І.В. and Каніщев, О.С. and Савран, Н.В. (2025) Топологічні особливості формування секреторного апарату кардіоміоцитів у різних відділах серця щура в онтогенезі. Морфологія, 19 (4). pp. 81-87. ISSN 1997-9665

[img] Text
ТОПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СЕКРЕТОРНОГО АПАРАТУ КАРДІОМІОЦИТІВ ....pdf

Download (574kB)
Official URL: https://sites.google.com/dmu.edu.ua/morphology/pro...

Abstract

Не зважаючи на численність відомостей про неоднорідність секреторних передсердних гранул, про неоднаковий розподіл їх в окремих скоротливих клітинах і тканинних ділянках міокарда у складі передсердної стінки, сьогодні потребують уточнень морфологічні особливості розвитку секреторного апарату кардіоміоцитів в залежності від їх локалізації в органі. Мета дослідження – визначення ультраструктурних і гістохімічних особливостей розвитку секреторного апарату кардіоміоцитів у різних локалізаціях серця щурів. Методи. За допомогою гістохімічної реакції на кислу фосфатазу та тран- смісійної електронної мікроскопії вивчали стан секреторного апарату кардіоміоцитів у складі міокарда правого і лівого передсердь та шлуночків, правого і лівого вушок серця, а також міжпередсердної перегородки серця щурів на етапах пренатального і постнатального онтогенезу. Результати та підсумок. Найвища секреторна активність зрілого міокарда виявляється у правому вушку серця, що обумовлено перева- жанням високо спеціалізованих секреторних міоцитів (понад 75% від чисельності міоцитарной популяції). Секреторна активність ділянок зрілого міокарда убуває в послідовності: ліве вушко – праве передсердя –ліве передсердя – міжпередсердна перегородка – міжшлуночкова перегородка – правий шлуночок – лівий шлуночок. Розвиток секреторного апарату на етапах кардіогенезу грунтується на перетвореннях кількісного співвідношення між високо і низько спеціалізованими секреторними кардіоміоцитами. Найбільш ви- сокі темпи формування гетерогенності секреторного апарату характерні для міокарда правого вушка серця; найбільш низькі – для міжпередсердної перегородки. Шлуночковий міокард має помірну секреторну активність у ранньому постембріональному розвитку щурів; зрілі кардіоміоцити шлуночків втрачають се- креторну активність. Дефінітивний рівень розвитку гетерогенності секреторного апарату міокарда досягається до кінця 1-го місяця постнатального онтогенезу щурів.

Item Type: Article
Additional Information: DOI: 10.26641/1997-9665.2025.4.81-87
Uncontrolled Keywords: серце, передсердя, шлуночки, щур, онтогенез, кардіоміоцити, секреторний аппарат
Subjects: Cardiology
Experimental medicine
Morphology
Divisions: Departments > Department of histology
University periodicals > Morphology
Depositing User: Аліна Чеботарьова
Date Deposited: 02 Apr 2026 11:52
Last Modified: 02 Apr 2026 11:52
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9765

Actions (login required)

View Item View Item