Plis, M.O. and Tsarev, A.V. (2026) Changes in hemodynamic parameters during robot-assisted surgical procedures depending on the type of anesthesia. Вісник проблем біології і медицини = Bulletin of problems in biology and medicine., 1 (180). pp. 327-335. ISSN 2077-4214 (Print), 2523-4110 (Online)
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
changes-.pdf Download (306kB) |
Abstract
Robot-assisted surgical interventions are widely used in modern surgery; however, the creation of pneumoperitoneum and the use of the steep Trendelenburg position lead to pronounced and multidirectional changes in systemic hemodynamics, which increases the risk of intraoperative hypotension and organ hypoperfusion. The aim of the study was to perform a comparative assessment of changes in systemic hemodynamics during robot-assisted surgical interventions depending on the type of anesthetic management. The study included 81 patients who underwent elective surgery using the da Vinci system in 2022–2024. The patients were divided into two groups: inhalational anesthesia with sevoflurane (n=45) and total intravenous anesthesia with propofol (n=36). The parameters of systolic, diastolic, and mean arterial pressure, as well as heart rate, were assessed at five stages of the surgical procedure. It was established that the baseline hemodynamic parameters in both groups were comparable (p>0.05). Intraoperatively, significantly higher values of arterial pressure and heart rate were recorded in the inhalational anesthesia group compared with the total intravenous anesthesia group (p<0.05–0.01). The most pronounced intergroup differences were observed at the stage of hemostasis. The obtained results indicate that the choice of anesthetic technique significantly affects the nature of the intra- operative hemodynamic response. Inhalational anesthesia is associated with a more stable hemodynamic profile, which may have clinical significance for the prevention of intraoperative hypotension, particularly in elderly patients and those with concomitant pathology. Активне впровадження робот-асистованих технологій у клінічну практику супроводжується появою нових викликів для анестезіологічного забезпечення, зумовлених необхідністю створення пневмоперитонеуму та застосування крутого положення Тренделенбурга. Поєднання підвищеного внутрішньочеревного тиску, компресії великих судин і змін венозного повернення формує складну, варіабельну гемодинамічну відповідь, що може призводити до коливань артеріального тиску, зниження серцевого викиду та ризику інтраопераційної гіпотензії з потенційною органною гіпоперфузією. У зв’язку з цим вибір оптимального методу анестезії набуває особливої клінічної значущості. Метою дослідження було провести порівняльний аналіз змін системної гемодинаміки під час робот-асистованих оперативних втручань залежно від виду анестезіологічного забезпечення. У дослідження включено 81 пацієнта з класом анестезіологічного ризику ASA I-III, яким у 2022-2024 роках виконували планові операції із застосуванням системи «da Vinci». Пацієнтів розподілено на дві групи: інгаляційна анестезія севофлураном (n=45) та тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом (n=36). Моніторинг систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, а також частоти серцевих скорочень здійснювали на п’яти послідовних етапах оперативного втручання. Статистичний аналіз проводили з використанням непараметричних методів із рівнем значущості p<0,05. Встановлено, що вихідні гемодинамічні показники у групах були зіставними. Упродовж інтраопераційного періоду в групі інгаляційної анестезії реєстрували достовірно вищі значення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень порівняно з групою тотальної внутрішньовенної анестезії (p<0,05-0,01). Найбільш виражені відмінності спостерігалися на етапі гемостазу. Отримані дані свідчать про більш виражений кардіодепресивний та вазодилатаційний ефект пропофолу. Таким чином, метод анестезіологічного забезпечення є важливим чинником формування інтраопераційної гемодинамічної стабільності та має визначатися індивідуально з урахуванням віку пацієнта, супутньої патології та періопераційного ризику.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | https://doi.org/10.29254/2077-4214-2026-1-180-327-335 |
| Uncontrolled Keywords: | anesthesia, minimally invasive surgery, carboxyperitoneum, monitoring during anesthesia, hemodynamic monitoring, patient risk, anesthesiology. знеболення, мінімально інвазивна хірургія, карбоксиперитонеум, моніторинг під час анестезії, гемодинамічний моніторинг, ризик пацієнта, анестезіологія. |
| Subjects: | Anesthesiology and Intensive care |
| Divisions: | Previous Names of Departments > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE Departments > Department of Language Training > Previous Names of Departments > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 07 Apr 2026 12:07 |
| Last Modified: | 07 Apr 2026 12:07 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9792 |
Actions (login required)
 |
View Item |
