Клінічний перебіг фібриляції передсердь у пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19): результати шестимісячного спостереження

Сичов О.С., Сичов О.С. and Стасишена О.В., Стасишена О.В. (2025) Клінічний перебіг фібриляції передсердь у пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19): результати шестимісячного спостереження. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives), ххiх (3). pp. 59-67. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text 59-67.pdf Download (513kB)

Abstract

Фібриляція передсердь є найпоширенішим позалегеневим ускладненням інфекції SARS-CoV-2. За оцінками фахівців, майже 20% пацієнтів із COVID-19 мають фібриляцію передсердь в анамнезі, а випадки нових пароксизмів цієї аритмії становлять від 10 до 18%. Щодо досліджених пацієнтів, які перенесли COVID-19 понад 6 місяців тому, то суб’єктивне сприйняття серцевої аритмії є найчастішими скаргами, про які повідомляють приблизно дві третини пацієнтів. Метою нашого дослідження стало визначити перебіг фібриляції передсердь у пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у ході динамічного шестимісячного спостереження після первинної госпіталізації з приводу фібриляції передсердь у спеціалізоване відділення аритмій серця ДУ “ННЦ “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені М.Д. Стражеска НАМН України”, залежно від клініко-анамнестичних, демографічних, антропометричних факторів, результатів лабораторних методів дослідження та отриманого лікування. У дослідження включені 36 пацієнтів, з них 27 осіб сформували першу групу, до якої увійшли хворі, у яких перебіг фібриляції передсердь покращився на фоні рекомендованого антиаритмічного лікування після первинноїгоспіталізаціїз приводу ФП та перенесеного COVID-19 та які на момент госпіталізаціїмали негативний ПЛР-тест, з них 17 жінок та 10 чоловіків, віком 62,38±1,83 року. Другу групу сформували 9 пацієнтів, у яких перебіг фібриляції передсердь не змінився або погіршився, з них 4 жінки та 5 чоловіків, віком 69,88±2,60 року. Ми визначили, що пацієнтів, у яких протягом 6 місяців спостереження покращився перебіг фібриляції передсердь, було втричі більше, ніж тих, у кого перебіг цієї аритмії не змінився або погіршився (відповідно 75% і 25%). Пацієнти з більш сприятливимперебігом фібриляції передсердь були молодшими (в середньому на 7,5 років), утричі рідше хворіли на цукровий діабет та не часто мали артеріальну гіпертензію ІІІ стадії, ніж обстежені, у кого перебіг цієї аритмії не змінився чи погіршився. Системне запалення й вираженість серцевої недостатностізначно погіршують перебіг ФП протягом 6 місяців після госпітального етапу лікування. Ознаки погіршення ліпідного обміну характерні для пацієнтів з несприятливим перебігом фібриляції передсердь протягом 6 місяців після госпіталізації, що, ймовірно, викликано активізацією в них системного запалення. На покращення прогнозу обстежених пацієнтів вірогідно вплинуло призначення антиаритмічних препаратів, таких як: аміодарон, флекаїнід, бета-блокатори; з препаратів “up-stream” терапії – статинів

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2024.3.313515
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: фібриляція передсердь, коронавірусна хвороба, артеріальна гіпертензія, системне запалення, тромбоз, кровотеча, серцева недостатність; arterial fibrillation, coronavirus disease, arterial hypertension, systemic nflammation, thrombosis, bleeding, heart failure
Subjects:	Cardiology
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	27 Apr 2026 09:55
Last Modified:	27 Apr 2026 09:55
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9909

Actions (login required)

View Item