Perceived quality of nursing education from a health systems perspective: a cross-sectional study of two universities in Albania

Bimi, Indrit and Bimi, Daniela and Llavdaniti, Mimoza (2026) Perceived quality of nursing education from a health systems perspective: a cross-sectional study of two universities in Albania. Медичні перспективи, 31 (1). pp. 56-67. ISSN 2307-0404, online 2786-4804

Text Perceived quality of nursing education....pdf Download (245kB)

Abstract

Nursing students’ perceptions of educational quality – particularly the clinical learning environment (CLE) – are an early indicator of whether programs are producing graduates who feel ready for practice. This study aimed to describe nursing students’ perceived educational quality and clinical learning environment (CLE) in two Albanian universities, and to identify factors independently associated with low perceived preparedness for practice. In May 2025, a cross-sectional questionnaire was administered to 367 students at the department of medical technical sciences, University “Aleksandër Moisiu” of Durrës and the University “Eqrem Çabej” of Gjirokastra. Items covered staff availability, teaching quality and clinical skills, preparedness for practice, teaching approaches, and placement conditions. Domain scales were created (Cronbach’s α ≥0.70) and low preparedness was defined as a preparedness score below the sample median. In multivariable binary and ordinal logistic regression, limited availability of clinical supervisors/preceptors, poorer overall CLE quality, and lower exposure to simulation-based teaching were independently associated with low preparedness. Descriptively, around half of respondents reported that key CLE domains need improvement, including distance to clinical practice sites (52.0%), transportation (49.6%), availability of equipment and supplies (50.1%), quality of supervision (50.1%), and student assessment (51.0%). Clinical supervisors/preceptors were often available for 31.9% of students. Only 23.4% rated clinical supervisors/preceptors’ teaching quality as good. Simulation and role-play were among the least frequently used teaching approaches. Students’ responses indicate systematic gaps in clinical supervision capacity, placement logistics, and clinical learning infrastructure. Strengthening structured preceptorship, clinical site agreements, and skillslab/simulation capacity are practical targets for quality improvement.Сприйняття студентами медсестринства якості освіти – зокрема клінічного навчального середовища (КНС) – є раннім індикатором того, чи готують програми випускників, які відчувають готовність до практичної роботи. Метою цього дослідження було описати сприйману студентами якість освіти та клінічного навчального середовища у двох університетах Албанії, а також визначити чинники, незалежно пов’язаніз низькою сприйманою готовністю до практики. У травні 2025 року між 367 студентами факультету медичних технічних наук університету «Александр Мойсіу» в Дурресі та університету «Екрем Чабей», Гірокастра, було проведено перехресне опитування. Пункти анкети охоплювали доступність персоналу, якість викладання та клінічні навичкиготовність до практики, підходи до навчання та умови проходження практики. Було сформовано шкали доменів (α Кронбаха ≥0,70), а низьку готовність визначали як показник готовності нижче медіани вибірки. У багатофакторній бінарній та порядковій логістичній регресії обмежена доступність клінічних супервізорів/прецепторів, гірша загальна якість КНС та менший рівень залучення до симуляційного навчання були незалежно пов’язані з низькою готовністю. Описово приблизно половина респондентів повідомила, що ключові домени КНС потребують покращення, зокрема відстань до баз практики (52,0%), транспорт (49,6%), наявність обладнання та витратних матеріалів (50,1%), якість супервізії (50,1%) й оцінювання студентів (51,0%). Для 31,9% студентів клінічні супервізори/прецептори були доступні «часто». Лише 23,4% оцінили якість викладання клінічних супервізорів/прецепторів як добру. Симуляції та рольові ігри були серед найрідше застосовуваних підходів до навчання. Відповіді студентів свідчать про системні прогалини в спроможності клінічної супервізії, логістиці практик та інфраструктурі клінічного навчання. Посилення структурованого прецепторства, угод з клінічними базами та можливостей навичкових лабораторій/симуляцій є практичними цілями для підвищення якості.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2026.1.356868 https://medpers.dmu.edu.ua/uk/2025-tom-xxxi/no-1
Uncontrolled Keywords:	Nursing education, clinical learning environment, preceptorship, simulation-based education, Albania, медсестринська освіта, клінічне навчальне середовище, прецепторство, симуляційне навчання, Албанія
Subjects:	Medicine. Education
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	07 May 2026 10:54
Last Modified:	07 May 2026 10:54
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9962

Actions (login required)

View Item