Prevalence of occupational burnout: a cross-section analysis across hospital nursing professionals

Belisha (Hoti), S. and Zekja, I. and Petri, O. and Brati (Kika), B. and Fresku, E. and Ali, E. and Kraja, J. and Koja, Gj. (2026) Prevalence of occupational burnout: a cross-section analysis across hospital nursing professionals. Медичні перспективи, 31 (1). pp. 68-79. ISSN 2307-0404, online 2786-4804

Text Prevalence of occupational burnout a ....pdf Download (226kB)

Abstract

This study aims to investigate the prevalence of occupational burnout among nursing professionals at Shkodra Regional Hospital and identify factors contributing to it. Specifically, the objectives include measuring the burnout rate within this population and analysing demographic and occupational factors that affect burnout levels. This cross-sectional, observational and analytical study used a semi-standardised questionnaire distributed to healthcare professionals over 7 months (September 2024 – March 2025) at the Shkodra Regional Hospital, Albania. The Excel file obtained from Microsoft software underwent statistical processing in SPSS version 26.0 software. The Maslach Burnout Inventory test was subjected to an evaluation of its reliability and consistency with the Cronbach alpha test. The alpha value was found to be 0.79. The level of significance adopted was p<0.05. The mean age among 131 nurses was 35.35±10.37, with a minimum to maximum age of 18-64 years old. Almost 38.2% of the participants belong to the 26-35 age group, which is considered to be a relatively young demographic one. Burnout prevalence turned to be relatively high – 68.9% for 95% CI (59.4-75.3), where 22.3% exhibited high levels of emotional exhaustion, 45.4% of cases high depersonalisation and low personal accomplishment domen in 92.3%. The phenomenon of depersonalization, in combination with two other areas, is worthy of consideration, with a p-value was found to be less than 0.05. It is noteworthy that the majority of these workers, 62.6%, are engaged in shift work presented a correlation with sociodemographic factors (marital status, and monthly income) as well as some of the work-related factors (shift work system, weekly working hours, days on shift, work experience, etc). The findings of this study give us a relatively high prevalence of burnout syndrome among the participants (68.9%). We recommend rapid intervention with different policies or strategies that should improve the reduction of burnout among nursing staff. In order to facilitate recovery, it is essential to address burnout, recognise signs of excessive physical fatigue, seek support from colleagues and therapists, set boundaries, and prioritise self-care.with a frequency of 6-10 days per month. Burnout syndrome Це дослідження має на меті дослідити поширеність професійного вигорання серед медсестер у Шкодерській регіональній лікарні та визначити фактори, що сприяють цьому. Зокрема, цілі включають вимірювання рівня вигорання серед цієї групи населення та аналіз демографічних та професійних факторів, що впливають на рівень вигорання. У цьому перехресному, обсерваційному та аналітичному дослідженні використовувалася напівстандартизована анкета, розповсюджена серед медичних працівників протягом 7 місяців (вересень 2024 р. – березень 2025 р.) у Шкодерській регіональній лікарні, Албанія. Файл Excel, отриманий з програмного забезпечення Microsoft, пройшов статистичну обробку в програмному забезпеченні SPSS версії 26.0. Тест Маслаха на вигорання був оцінений щодо його надійності та узгодженості з альфа-тестом Кронбаха. Значення альфа становило 0,79. Прийнятий рівень значущості становив p<0,05. Серед 131 медсестри середній вік становив 35,35±10,37 року, з мінімальним та максимальним віком 18-64 роки. Майже 38,2% учасників належать до вікової групи 26-35 років, яка вважається відносно молодою демографічною групою. Поширеність вигорання виявилася відносно високою і становила 68,9% для 95% ДІ (59,4-75,3), де 22,3% демонстрували високий рівень емоційного виснаження, 45,4% випадків – високий рівень деперсоналізації та низький рівень особистих досягнень у 92,3%. Феномен деперсоналізації в поєднанні з двома іншими областями заслуговує на увагу, при цьому значення p менше 0,05. Варто зазначити, що більшість цих працівників, 62,6%, працюють позмінно з частотою 6-10 днів на місяць. Синдром вигорання корелював із соціальнодемографічними факторами (сімейний стан та щомісячний дохід), а також деякими факторами, пов'язаними з роботою (система позмінної роботи, тижневий робочий час, кількість днів у зміні, досвід роботи тощо). Результати цього дослідження свідчать про відносно високу поширеність синдрому вигорання серед учасників (68,9%). Ми рекомендуємо швидке втручання з використанням різних політик або стратегій, які повинні знизити вигорання серед медсестер. Для сприяння одужанню важливо боротися з вигоранням, розпізнавати ознаки надмірної фізичної втоми, звертатися за підтримкою до колег і терапевтів, встановлювати межі та надавати пріоритет турботі про себе.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2026.1.356869 https://medpers.dmu.edu.ua/uk/2025-tom-xxxi/no-1
Uncontrolled Keywords:	nursing staff, burnout professional, predisposing factor, syndrome, sociodemographic factors, workrelated factors, медсестринський персонал, професійне вигорання, фактор схильності, синдром, соціальнодемографічні фактори, фактори, пов’язані з роботою
Subjects:	Medics
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	07 May 2026 13:10
Last Modified:	07 May 2026 13:10
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9968

Actions (login required)

View Item