Динаміка структурних перебудов соматосенсорної кори у щурів з різними нейрокогнітивними розладами після черепно-мозкової травм

Мізякіна, К.В. and Дзяк, Л.А. and Твердохліб, І.В. (2025) Динаміка структурних перебудов соматосенсорної кори у щурів з різними нейрокогнітивними розладами після черепно-мозкової травм. Морфологія, 19 (1). pp. 35-44. ISSN 1997-9665

[img] Text
ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ПЕРЕБУДОВ.pdf

Download (1MB)
Official URL: https://drive.google.com/file/d/1xv_o-W0k9B-52yoCj...

Abstract

Актуальність. Потребують суттєвих уточнень відомості про чутливість різних нейронів і клітин нейроглії до травми та їх здатність до відновлення в залежності від локалізації ушкоджень та характеру перебудов гемомікроциркуляції в посттравматичному періоді. Метою дослідження було визначення тканинних і клітинних посттравматичних змін структури соматосенсорної кори головного мозку щурів з різними нейрокогнітивними розладами у різні терміни після тяжкої черепно-мозкової травми. Методи. Для відтворення тяжкої черепно-мозкової травми у щурів застосовували «модель ударного прискорення». За результатами неврологічних тестів щури були розподілені на три групи: 1) перша – тварини після травми з нейрокогнітивними розладами і порушеннями пам’яті; 1) друга – тварини після травми з нейрокогнітивними розладами без порушень пам’яті; 3) група порівняння – тварини після травми без нейрокогнітивних розладів. Проводили гістологічне, морфометричне та імуногістохімічне дослідження соматосенсорної кори з використанням маркерів β-tubulin, Synaptophysin, GAP43, NCAM1, N-cadherin, GFAP. Результати. У тварин з нейрокогнітивними розладами спостерігається помірне зменшення сумарного вмісту нейронів різних типів у соматосенсорній корі, в той час як у тварин без когнітивного дефіциту щільність нейроцитів не відрізняється від нормального рівня. Пригнічена експресія синаптофізину у соматосенсорній корі щурів з нейрокогнітивними розладами через 20 і 40 діб після травми суттєво не змінюється та залишається на низькому рівні. У тварин групи порівняння відбувається відновлення щільності р38-позитивних синапсів протягом посттравматичного періоду. Через 10 діб після травми у тварин всіх груп спостерігається помірне накопичення CD56- і N-кадгерин-позитивних протоплазматичних астроцитів у перикапілярних просторах, що часто асоційовано з осередками набряку і підвищенням мітотичної активності гліоцитів. У тварин з нейрокогнітивними розладами в окремих випадках астроглія утворює клітинні нашарування на поверхні мікросудин у вигляді щільних муфт, що вказує на блокування трансендотеліального транспорту. Через 40 діб після травми суттєво зменшується кількість ушкоджених мікросудин з нашаруваннями астроцитів на зовнішній поверхні. Підсумок. Через 10 діб після нанесення травми у складі = соматосенсорної кори відбуваються помірно виражені нейродегенеративні та деструктивні зміни внаслідок посттравматичного цитотоксичного каскаду. Через 20 і 40 діб після травми ознаки нейрозапалення редукуються незалежно від ступеня когнітивного дефіциту.

Item Type: Article
Additional Information: DOI:10.26641/1997-9665.2025.1.35-44
Uncontrolled Keywords: черепно-мозкова травма, щури, нейрокогнітивні розлади, соматосенсорна кора, морфологія
Subjects: Experimental medicine
Morphology
Divisions: Departments > Department of histology
Faculty of Postgraduate Education > Department of Neurology and Neurosurgery FPE
Depositing User: Аліна Чеботарьова
Date Deposited: 13 May 2025 12:11
Last Modified: 13 May 2025 12:11
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9241

Actions (login required)

View Item View Item