Морфологічні зміни тканинних компонентів передньої черевної стінки після проведення експериментальної пластики великого вентрального дефекту

Бука, Г.Ю. and Твердохліб, І.В. (2025) Морфологічні зміни тканинних компонентів передньої черевної стінки після проведення експериментальної пластики великого вентрального дефекту. Морфологія, 19 (1). pp. 23-30. ISSN 1997-9665

Text Морфологічні зміни...pdf Download (1MB)

Abstract

У цей час триває активний пошук способів підвищення ефективності алопластики вентральних гриж в експериментальному і в клінічному напрямках, проте залишаються недостатньо вивченими структурно-функціональні зміни рубцевої тканини у процесі її реорганізації, а також стан м’язово-апоневротичних, мікросудинних і сполучнотканинних компонентів у післяопераційному періоді. Суттєву роль для розуміння структурно-функціонального стану тканини має аналіз взаємовідношень сполучної тканини з елементами гемомікроциркуляторного русла, а також кількісна оцінка реорганізації мікросудинного русла з урахуванням динаміки перебудов м’язово-апоневротичних структур у складі передньої черевної стінки. Мета. В основу роботи покладена кількісна морфологічна оцінка перебудов мікросудинного, сполучнотканинного та м’язово-апоневротичного компонентів у складі передньої черевної стінки щурів після проведення алопластики значного за розмірами вентрального дефекту за допомогою поліпропіленової монофіламентної сітки "Prolene". Методи. Гістологічне дослідження проводили через 3 доби, 10 діб, 1 місяць, 3 місяці та 1 рік після імплантації поліпропіленового протеза. 68 щурів розподіляли на 3 експериментальні групи: 1) пластика з пошаровим ушиванням дефекту шляхом натягнення і зближення країв рани; 2) пластика з фіксацією поліпропіленової монофіламентної сітки "Prolene" з подальшим натягненням й співставленням країв дефекту; 3) пластика з фіксацією сітки без наступного натягнення й співставлення країв дефекту. За допомогою програмного пакету ImageJ 1,47v визначали відносні об'єми м'язових волокон, гемокапілярів м’язів і рубцевої тканини, сполучнотканинної строми м’язів, нейтрофільних гранулоцитів, фібробластів і колагенових волокон рубцевої тканини. Результати та підсумок. У дослідженні з’ясовано, що механічна напруга м’язово-апоневротичного шару черевної стінки при натягуванні і співставленні країв експериментального дефекту є суттєвим фактором, який обумовлює збільшення термінів перебігу рубцювання, а також викликає стабільні дегенеративні процеси м’язово-апоневротичних структур. Це супроводжується дефіцитом мікроциркуляторного забезпечення структур, дистрофічними явищами у складі м’язових волокон, гіперплазією сполучнотканинних компонентів м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки з найбільшою виразністю патологічних змін від 10-ї доби до кінця 3-го місяця після проведення алопластики. Застосування поліпропіленового протезу для пластики без механічної напруги м’язово апоневротичних структур дозволяє значно оптимізувати перебіг відновно-пристосувальних процесів протягом перших 3 місяців післяопераційного періоду.

Item Type:	Article
Uncontrolled Keywords:	експериментальна вентральна грижа, алопластика, регенерація тканин, мікроциркуляція, морфометрія
Subjects:	Experimental medicine Morphology
Divisions:	Departments > Department of Medical Biology, Botany and Pharmacognosy
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	12 May 2025 07:20
Last Modified:	12 May 2025 07:20
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9371

Actions (login required)

View Item