Тоцька, А.В. and Неханевич, О.Б. and Корота, Ю.В. and Мохна, В.С. and Харченко, В.О. (2025) Ефективність застосування компенсаторних стратегій у реабілітації пацієнтів із зоровопросторовим неглектом протягом післягострого періоду реабілітації гострого мозкового інсульту. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (1). pp. 127-134. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
![[img]](http://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
127-134.pdf Download (857kB) |
Abstract
Незважаючи на значні досягнення в реабілітації пацієнтів з гострим мозковим інсультом, немає переконливих доказів щодо ефективності окремих інтервенцій для покращення функцій за умови наявності зорово-просторового неглекту (ЗПН). Метою цього дослідження було оцінювання впливу застосування компенсаторних стратегій на стан дрібної моторики, великих функцій верхньої кінцівки, когнітивних функцій та обмеження життєдіяльності в пацієнтів з гострим мозковим інсультом та зорово-просторовим неглектом протягом післягострого періоду реабілітації. У дослідженні взяли участь 86 пацієнтів, середній вік становив 61,9±13,5 років. Усім пацієнтам було проведене оцінювання когнітивної функції, стану рухових і сенсорних порушень, обмежень активності, порушень зору та зорово-просторового сприйняття на початку та наприкінці реабілітації. За результатами оцінювання пацієнтів було розподілено на дві групи: основна (n=18) – з ознаками ЗПН та контрольна (n=68) – без ознак ЗПН. Усі пацієнти отримували 3 години реабілітаційних втручань на день протягом 14 днів. Для пацієнтів основної групи програма ерготерапії зокрема включала компенсаторні методики. Застосування програми реабілітації покращило когнітивний рівень пацієнтів з гострим мозковим інсультом у середньому на 3,2±3,0 бали за Монреальським когнітивним тестом (р<0,05). При цьому наприкінці реабілітаційної програми статистично значущої різниці за когнітивними функціями між групами не встановлено (р>0,05). Упродовж курсу терапії було визначено покращення великих моторних функцій верхньої кінцівки з протилежного боку до зони пошкодження великої півкулі головного мозку за результатами тесту «Коробка та кубики» (р<0,05). Проте за наявності ЗПН динаміка була в 4,2 раза гіршою, ніж у пацієнтів контрольноїгрупи (р<0,05). При дослідженні дрібної моторики верхньої кінцівки в середньому час виконання тесту «9 кілочків» у групі із ЗПН був на 14,5 секунд більше на початку дослідження і на 21,3 секунди більше наприкінці дослідження (р<0,05). Вплив стандартної програми терапії призвів до значно меншої динаміки за рівнем індексу Бартела в групі з ЗПН, що призвело до меншого рівня індексу Бартела в цій групі наприкінці дослідження (р<0,05). Таким чином, використання підходів, спрямованих переважно на компенсаторні стратегії, є недостатнім для відновлення дрібної моторики та великих моторних функцій верхньої кінцівки, що є важливою передумовою для негативної дії на здатність пацієнтів виконувати базову активність повсякденного життя. Тож існує нагальна потреба в продовженні досліджень щодо пошуку терапевтичних заходів, направлених на відновлення функцій уражених кінцівок, починаючи з найбільш ранніх термінів реабілітації
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2025.1.325373 |
| Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: інсульт, зорово-просторовий неглект, реабілітація, ерготерапія, компенсаторні стратегії, когнітивна функція, функціонування, обмеження життєдіяльності; stroke, visuospatial neglect, rehabilitation, occupational therapy, compensatory strategies, cognitive function, functioning, disability |
| Subjects: | Physical rehabilitation, Sports Medicine Neurological disease |
| Divisions: | Departments > Department of Physical Rehabilitation, Sports Medicine and valeologii University periodicals > Medical perspectives |
| Depositing User: | Ирина Медведева |
| Date Deposited: | 29 Apr 2025 07:39 |
| Last Modified: | 29 Apr 2025 07:39 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9359 |
Actions (login required)
 |
View Item |
